МИРУ I ДОБРА!
ДОРОГI КРАЯНИ!

Ось i завершується 2005 рiк. В нашi дверi стукає Новий 2006 рiк. Кожен з нас i всi ми разом, великою українською родиною, осягаємо прожите, пiдсумовуємо баланс радощiв i прикрощiв, говоримо про майбутнє. А воно у нас i особисте, i водночас спiльне.
2005 рiк прожитий нами достойно. Вiн був насичений напруженою працею в оновленнi мiста, у вирiшеннi складних питань нашого життя. Зроблено багато добрих справ. Цей рiк, що минає, навчив нас усвiдомлювати цiну миру, порозумiння та довiри мiж людьми.
Ми вчимося жити по-новому, працювати по-новому, з усвiдомленням того, що ми - вiльнi громадяни Незалежної України. Це непросто. Але ми йдемо вперед, крок за кроком, i наш поступ вже нiкому не зупинити.
Маємо зрозумiти, що тiльки вiд нас - усiх разом i кожного зокрема - залежить, щоб новий рiк став роком полiпшення життя людей, роком здiйснення задумiв та бажань. Своїм розумом i працею разом нам належить зробити наше мiсто красивим та квiтучим.

Сердечно, вiд душi вiтаю Вас з Новим, 2006 роком, i бажаю, щоб вiн пройшов пiд знаком миру i добра, любовi та поваги до ближнього, став роком чистих помислiв i добрих справ.
Хай святковий пiднесений настрiй буде з Вами впродовж усього року. Хай щедра доля обдаровує вас достатком.
Будьте здоровi i щасливi!
З Новим роком! З новим щастям!
Мiський голова Iгор ЧУДIЙОВИЧ.

Приємнi миттєвостi-2005
IГОР ЧУДIЙОВИЧ:
"МИ ПРОЖИЛИ ЦЕЙ РIК ГIДНО, З ОПТИМIЗМОМ ДИВИМОСЬ У 2006-Й"
2005 рiк залишається в iсторiї. Для Червонограда вiн був ще одним кроком поступу вперед, бо мiсто розвивалося, мiцнiло, кращало. I зробити вдалося справдi чимало. А що саме - про це говорив мiський голова Iгор ЧУДIЙОВИЧ на понедiлковiй прес-конференцiї, нотатки з якої подаємо сьогоднi.

Економiка -основа нашого життя
Незважаючи на важкий старт 2005-го, рiк в цiлому був успiшним, динамiчним, його мiсто завершує з позитивними результатами. Мабуть, вперше за останнi роки пiдприємства Червонограда спрацювали з прибутком майже в пiвмiльйона гривень. Для порiвняння: минулий рiк завершували iз збитками у майже два мiльйони гривень.
Вiдрадно, що добрi успiхи мають нашi вугiльнi пiдприємства - рiчнi плановi завдання виконали "Червоноградська", "Межирiчанська", на пiдходi - "Великомостiвська".
Пiсля тривалого "затишшя" вiдновило роботу одне з базових пiдприємств мiста - завод залiзобетонних виробiв; з другого пiврiччя налагодило дiяльнiсть ПП "Галант-Стиль" (колишня фабрика "Промiнь"). Вдалося залучити саме вiтчизняних iнвесторiв.

Поступово впроваджуємо в життя програму Президента про створення нових робочих мiсць - протягом 2005 року їх було створено 909, бiльшiсть - у виробництвi.
Мiсто розвивається. Розширилася торговельна мережа за рахунок 20 новостворених пiдприємств, серед яких - i два супермаркети. Проведена значна робота i з впорядкування торгових мiсць на ринках.
Бачимо активiзацiю дiяльностi малого i середнього бiзнесу. Сприяє дiяльностi суб`єктiв пiдприємництва i розширення кредитних послуг. У 2005-му роцi на розвиток малого бiзнесу використано близько 50 мiльйонiв гривень кредитiв. Немаловажним фактором стало i те, що цьогорiч в мiстi створене "єдине реєстрацiйне вiкно"("єдиний дозвiльний офiс").
Усе це разом дало нам можливiсть успiшно закiнчити бюджетний рiк, повнiстю профiнансувати усi бюджетнi галузi i досягти в них певних успiхiв. Хочу коротко зупинитися на основних.

Освiта: вiд кiлькiсних показникiв до якiсних
В освiтi все бiльший акцент робимо на здобуттi дiтьми грунтовних знань, пiдтримцi творчостi i таланту.
Продовжується робота над переведенням старшої школи (10-11 класи) на профiльне навчання - кожен другий клас спецiалiзований. Завершено реалiзацiю програми "Обдарованi дiти 2002-2005 р.р.", пiдготовлено аналогiчну програму на 2006-2010 р.р., яка буде затверджена виконавчим комiтетом. Програма дала поштовх до роботи з талановитою шкiльною молоддю, пiдвищила iнтерес учнiв до знань. Про це свiдчать результати участi наших школярiв в обласних i всеукраїнських предметних олiмпiадах - число призерiв у цьому роцi збiльшилося, порiвняно з минулим, на 12 вiдсоткiв.
Немаловажну роль зiграло впровадження стипендiї мiського голови. З кожним роком зростає число учнiв, якi її отримують. Вона стала хай невеликим, але стимулом до здобуття мiцних знань.

У роцi, що минає, змiцнено i матерiальну базу шкiл.
Чимала увага придiляється сиротам i дiтям з малозабезпечених сiмей. Ця категорiя дiтей охоплена безкоштовним харчуванням, їм була видiлена матерiальна допомога.
Цього року вдалося оздоровити 40% усiх школярiв мiста. 500 дiтей, хворих на гiпоплазiю, вiдпочивали в Карпатах.
Здорове населення - квiтуче мiсто
В галузi охорони здоров`я продовжуємо тенденцiю покращення матерiального стану наших медичних закладiв. Медичне забезпечення може вийти на високий рiвень тiльки тодi, коли медики матимуть сучасне обладнання, забезпечать добре дiагностування. Виходячи з цього, за кошти мiсцевого бюджету у 2005 роцi придбали сучасний ультразвуковий апарат для проведення дiагностики внутрiшнiх захворювань. Таких УЗД в нашiй областi є всього 3. Для травматологiчного вiддiлення мiської лiкарнi придбано рентгенiвський апарат - вiн допомагає швидше i якiснiше здiйснювати операцiйний процес.
У 2005 роцi, що дуже важливо, вiдкрито двi дiльницi сiмейного лiкаря - у старiй частинi мiста та в Гiрнику, це дало змогу покращити медичне обслуговування населення.
За кошти мiсцевого бюджету проведено реконструкцiю фасаду полiклiнiки для дорослих, вперше за багато рокiв вiдремонтовано примiщення баклабораторiї. Постiйно проводять ремонт у вiддiленнях i кабiнетах полiклiнiки.
Культурi i спорту - серйозну увагу
За старою звичкою звикли говорити, що культура фiнансується за залишковим принципом. Ми намагаємося це спростувати - у Червоноградi культура фiнансується на рiвнi з усiма галузями. Цьогорiч проведено серйозну реконструкцiю трьох Народних домiв, i це стало справдi гарним подарунком нашим мешканцям. У Червоноградському Народному домi проведено ремонт танцювального i глядацького залiв, придбано новi стiльцi, капiтально вiдремонтовано Народнi доми Соснiвки i Гiрника.
У мiстi реалiзовано широку культурну програму. До нас приїжджали цiкавi творчi колективи, вiдомi артисти. Ми органiзували багато власних творчих заходiв. Фестиваль "Рiздвянi дзвiночки" вдруге пройшов на всеукраїнському рiвнi. Цей фестиваль - вiзитна картка нашого мiста, приємно, що вiн набув такої популярностi.
Добрих успiхiв досягнули нашi дiти i в спортi. Багато юних спортсменiв Червонограда стали переможцями всеукраїнських i мiжнародних змагань, чимало отримали ступiнь кандидата в майстри спорту i майстра спорту. Ми будемо i надалi пiдтримувати юнi спортивнi таланти.
Важливою подiєю стало проведення у Соснiвцi всеукраїнського турнiру з вiльної боротьби. А вiнцем цього спортивного року стало перше мiсце Червонограда в IV-х юнацьких спортивних iграх Львiвщини.
З наступного року беремо пiд свою опiку стадiон "Гiрник", щоб його оновити i пiдготувати до змагань найвищого рiвня - спiдвей дуже люблять у нашому мiстi.
Турбота про найуразливiших
Багато зроблено в планi соцiального захисту найуразливiших категорiй населення. Цього року в мiстi вiдкрито нове примiщення терцентру, на обслуговуваннi якого самотнi старенькi мешканцi: тепер там просторiше, зручнiше, розширено сферу послуг для непрацездатних стареньких. Не залишимо їх поза увагою i наступного року.
В мiстi збережена виплата адресної допомоги iнвалiдам по зору, сiм`ям, де є двоє i бiльше iнвалiдiв першої i другої групи, колишнiм воякам УПА. Щороку вiднаходимо кошти, щоб цi люди почувалися захищенiшими.
Для зручностi i комфорту мешканцiв
В галузi комунального господарства основну увагу було придiлено енергозберiгаючим технологiям. Завдяки цьому маємо вiдчутнi результати.
Наше комунальне господарство прожило цей рiк в досить складних умовах - при постiйному зростаннi цiн на складовi собiвартостi - паливо, матерiали. Зростала i заробiтна плата, що теж вiдобразилося на витратах. Ситуацiю вдалося тримати пiд контролем саме за рахунок iнтенсивного впровадження енергозберiгаючих технологiй.
Добрi успiхи є у "Червоноградводоканалi". Цьогорiч здiйснили багаторiчну мрiю соснiвчан: подачу води в Соснiвку збiльшено до 18,5 години на добу. Цього досягнуто з допомогою фiнансових вкладень у цю галузь як з мiського, так i з державного бюджетiв.
За три роки повнiстю реконструйовано районну газову котельню №3 у Соснiвцi, завдяки чому вдалося уникнути залежностi вiд котельнi ЦЗФ, послуги з теплопостачання у Соснiвцi тепер - на належному рiвнi.
Також здiйснюється замiна парового котла на котельнi центральної мiської лiкарнi, реконструкцiя РГК №4.
У "Червонограджитлокомунсервiсi" проведено реорганiзацiю - зменшено кiлькiсть ЖЕКiв. Це дало можливiсть вивiльнити кошти, збiльшити кiлькiсть працiвникiв робочих спецiальностей.
Немаловажним фактором удосконалення роботи є створення ремонтно-будiвельної та електротехнiчної дiльниць. Ремонт покрiвель проводиться за новими сучасними технологiями, внаслiдок чого збiльшився об`єм i полiпшилася якiсть виконаних робiт.
Змiнилося наше мiсто в планi освiтлення i благоустрою. В зовнiшньому освiтленнi використовуються енергоощаднi лампи. Якiснiшими, кращими стають нашi дороги i тротуари.
Найбiльшим успiхом є iнвестицiйна програма, затверджена на початку цього року. Такої кiлькостi об`єктiв - 32 - за рахунок коштiв мiського бюджету мiсто жодного року не будувало. I серед них - реконструкцiя центральної частини Червонограда. По-сучасному тепер виглядає ця територiя - разом з фонтаном, прекрасним освiтленням. Ще - реконструкцiя вулицi С. Бандери: укладення тротуарiв, встановлення пам`ятника провiднику української нацiї. Здiйснено багаторiчну мрiю патрiотiв, багатьох мешканцiв мiста.
У мiському парку встановлено фiгуру Божої Матерi. Розроблено проект з благоустрою територiї. Ця частина парку стане затишним мiсцем духовного вiдпочинку мешканцiв.
Велику роботу цьогорiч проведено i з газифiкацiї, особливо у Гiрнику. Приступили до газифiкацiї мiкрорайону Солокiї.
Вiдремонтовано чимало аварiйних об`єктiв, що дало можливiсть успiшно завершити цей рiк в iнженерному планi i з добрими напрацюваннями увiйти в 2006 рiк. Нинiшнiй же мiсто прожило достойно. Ми виконали всi завдання, якi ставили перед собою, з оптимiзмом дивимось у майбутнє. Спiльними зусиллями, спiльною працею зробимо мiсто кращим, затишнiм.

Iгор Чудiйович вiдповiв на ряд запитань журналiстiв
- За рахунок кого i чого виконано практично всi статтi складного мiського бюджету-2005?
- У мiськiй радi працює добра команда професiоналiв. Робота кожного пiдприємства аналiзується. Спiльно знаходимо шляхи вирiшення надходжень до бюджету. Дiєвою є робота Червоноградської об`єднаної податкової iнспекцiї.
Бюджет виконано в основному за рахунок значного перевиконання власних надходжень i спецфонду. Такий спецфонд розвитку, як цьогорiч, не формувався жодного року.
- Мiський голова початку 2002 року i мiський голова початку 2006 року - який досвiд для себе здобули, якi уроки винесли за тi роки?
- У 2002-му роцi я прийшов пiдготовлений на цю посаду. Роки роботи на виробництвi, а потiм - першим заступником мiського голови дали менi добру базу.
Мiсто тримається на багатьох чинниках - це успiшна робота економiки, добрi, партнерськi вiдносини влади i бiзнесу, пiдтримка громадськостi. За цей час набуто багато особистого досвiду з визначення i вирiшення складних проблем мiста у роботi з обласними, державними структурами. Нас знають. Я цiлком переконаний, що успiху можна досягти тiльки спiльно, коли є зацiкавленiсть у розвитку мiста багатьох структур, органiзацiй.
- Iгоре Iвановичу, як будете зустрiчати Новий 2006-рiк, Рiздвянi свята?
- Новий рiк ми завжди зустрiчаємо сiм`єю. Цьогорiч вiн буде щасливiший, бо ми в розширеному складi: є внучка, наша Анна. А на Рiздво завжди їдемо у Карпати, до моїх батькiв. Вони, слава Богу, живi i завжди нас чекають.

На фото:
•У лiкарнi запрацював новий апарат УЗД.
•Вiдкриття пам`ятника С.Бандерi.
•Подарунок мiсту - фонтан на площi.
Пiдготувала до друку Свiтлана ТВЕРIТНЄВА.

Мiськi новини
ОСТАННI ТОННИ "БЕНДЮЗЬКОЇ"
Позавчора, 27 грудня, шахтi "Бендюзька" виповнилося 48 рокiв. Цю дату на пiдприємствi вiдзначали... востаннє. Бо саме до цього дня приурочили i її закриття. З цiєї нагоди на пiдприємствi вiдбулися урочистi збори. Були почеснi вiдзнаки, премiї, слова щирої подяки гiрникам за самовiддану працю: вiд директора Ярослава Кiха, генерального директора ДП "Львiввугiлля" Володимира Гарбузюка, голови Львiвської облдержадмiнiстрацiї Петра Олiйника та голови Сокальської ОДА Олега Солодяка, голови терради Олега Турчина.
Мiський голова Iгор Чудiйович у своєму виступi подякував адмiнiстрацiї й колективу шахти за плiдну спiвпрацю. I пiдкреслив: "Бендюзька" для Червонограда завжди була надiйним сусiдом i партнером.
...Поклади на шахтi вичерпано повнiстю. За 48 рокiв роботи видано на-гора 29 млн. тонн вугiлля. Тепер копальня з її майже пiввiковою бiографiєю - сторiнка в iсторiї Прибужжя. 120 ветеранiв-гiрникiв разом iз шахтою iдуть на заслужений вiдпочинок. У них, є пристойна пенсiя i регрес, багатьох чекає ще господарка в селi. Частина шахтарiв переходить на "Степову", є робочi мiсця й на "Лiсовiй". Працiвники поверхнi, тi, хто залишаються, зможуть працювати на заводi бетонних виробiв, у майстернi з ремонту автомобiлiв, у швейному цеху, пральнi, хiмчистцi - у примiщеннях шахти запрацюють невеликi пiдприємства. Є i проект створення пiдприємства з польськими iнвестицiями. "Бендюзька" - єдина з шахт, закривається цивiлiзовано.
Iгор ЛЕБЕДИНЕЦЬ.

На сесiї мiської ради
ДЕПУТАТIВ БУДЕМО МАТИ БIЛЬШЕ
Минулої п`ятницi, 23 грудня, вiдбулося третє пленарне засiдання ХIII сесiї Червоноградської мiської ради. З огляду на напружений передноворiчний графiк, депутатський корпус цього разу зiбрався пiсляобiдньої пори. ХIII сесiя завершувала свою роботу вже пiд знаком березневих, 2006 року, виборiв до Верховної Ради України та мiсцевих органiв самоврядування. Вiдкрив i вiв засiдання мiський голова Iгор ЧУДIЙОВИЧ.
ПЕРШЕ ПИТАННЯ порядку денного - про утворення Червоноградської мiської територiальної виборчої комiсiї. Iнформував у цьому та iнших питаннях секретар мiської ради Василь Гарасюк. За поданням мiських органiзацiй партiй та блокiв депутати в поiменному режимi, одноголосно затвердили склад мiської територiальної комiсiї у кiлькостi 17 осiб. Досвiд проведення попереднiх виборiв пiдтверджує теж, що це оптимальний варiант, бо ефективнiше й мобiльнiше працює виборча комiсiя, коли її склад не є роздутим, iнакше, буває часом, кворум зiбрати i то є проблемою.
Дружно голосували й за керiвництво виборчої комiсiї. Головою одноголосно затвердили Валерiя Шажка, а секретарем комiсiї - Свiтлану Швець. Заступника ж голови визначали рейтинговим голосуванням, оскiльки аж 6 кандидатур на цю посаду було запропоновано вiд партiй i блокiв. Заступником став Олег ЛЕСЬКIВ.
ВПЕРШЕ МIСЦЕВI ОРГАНИ влади будемо обирати за партiйним принципом, тож, зрозумiла рiч, усi мiськi партiйнi осередки хочуть бути представленi в радi наступної каденцiї. Вони й звернулися до Червоноградської мiської ради з пропозицiєю збiльшити чисельний склад депутатського корпусу до 50 депутатiв. Нагадаємо: мiська рада першого демократичного скликання налiчувала 75 депутатiв, нинiшня - 35. Пiсля короткого обговорення депутати погодились iз цiєю пропозицiєю i збiльшили кiлькiсний склад ради до 50 депутатiв.
НА ЗАВЕРШЕННЯ СЕСIЯ розглянула звернення мiської органiзацiї Громадянської партiї "Пора" (двоє її представникiв були присутнi у залi) з пропозицiєю до депутатiв вiдмовитися вiд недоторканностi й додаткових прав, що їх вона дає. Усi присутнi на сесiї депутати погодилися з цiєю пропозицiєю i прогосували за вiдмову вiд депутатської недоторканностi. Крiм того, вони також вирiшили звернутися до Верховної Ради, до Президента України Вiктора Ющенка з пропозицiєю проголосувати i, пiдписати вiдповiднi змiни до Закону i зняти недоторканнiсть з депутатiв рад усiх рiвнiв.
ПIДСУМОВУЮЧИ РОБОТУ ХIII СЕСIЇ, мiський голова Iгор Чудiйович високо оцiнив роботу нинiшнього складу депутатського корпусу i зазначив: наступна сесiя буде бюджетною.
Зiнаїда НАВРОЦЬКА.

Ринок передсвятковий
МIНIМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ НА СТIЛ ЗАМАЛО
У магазинах i на ринках мiста вже другий тиждень вiдчувається передсвятковий настрiй. Готуючись до ледь не мiсяця суцiльних святкувань, червоноградцi запасаються продуктами, купують подарунки, вибирають ялинки й прикраси до них.

Рiк, що вiдходить, позначився пiдвищенням цiн на споживчому ринку, тож стiл обiйдеться цього року дорожче. Адже м`ясо й копченостi складають 35-40 вiдсоткiв вартостi усього святкового столу. Свинина (залежно вiд сорту) вартує 25-35 грн. за кiлограм, яловичина - по 20-25 грн. Невелику 4-кiлограмову iндичку можна купити за 52-55 грн. Вгодовану гуску за 35-40. Подешевшала через пташиний грип у Криму курятина. Домашню курку купите за 20 грн., а кiлограм стегенець - за 14,5 грн.
Дешевшi, порiвняно з груднем минулого року, яйця - 3,8-4,2 грн. за десяток.
На минулорiчнiй зимовiй позначцi тримаються молоко, сметана та масло (1,5 грн., 9 -10 грн. за 1 л, 10-11 грн. за кiлограм). А ось твердi сири за рiк подорожчали приблизно на 50 вiдсоткiв.
Який святвечiрнiй стiл без риби? Її вартiсть теж кусається: 10-15 грн. за кiлограм свiжої рiчкової, i 12-18 грн., - мороженої. Значно (до 13 грн.) подорожчали оселедцi.
Овочi через неврожай та пiдвищення цiни на пальне теж зросли в цiнi, особливо картопля (1,7-2 грн.) та капуста (2 грн.). Моркву й буряк селянки продають по 1 грн. за кiлограм, цибулю - вiд 2 - до 2,5 грн.
До свята Миколая, коли збiльшився попит на фрукти, подорожчали банани, деякi види цитрусових, й добiрнi яблука теж. Аби прикрасити цими фруктами новорiчний стiл, вiдкладiть щонайменше 20 грн.
Загалом, за нашими пiдрахунками, скромний новорiчний i рiздвяний стiл сiм`ї з 4 осiб обiйдеться в 400 грн. Якщо господиня буде на базарi ощадливою...
Iгор ЛЕБЕДИНЕЦЬ.

Життя як воно є
ВРЯТОВАНЕ СЕРЦЕ
Трагедiя сталася, коли холодний осiннiй вечiр уже переходив у нiч. Юнака, якому лише за двадцять, доставили в приймальний покiй з колоторiзаною раною в дiлянцi серця. Медики розумiли: кожна хвилина зволiкання може вартувати йому життя, тому одразу пiдготували операцiйну. Завiдуючого хiрургiчним вiддiленням Iгоря Грондзаля викликали просто з дому.
- Бригада медикiв негайно приступила до операцiї, - згадує цей випадок Iгор Володимирович. - Коли розкрили грудну клiтку, перикард - з серця фонтаном била кров. Серце було як на долонi. Ми зшили пошкодження - дiрку десь 1 на 2 сантиметри. Потерпiлий втратив багато кровi, тому поповнили її кровозамiнниками, еритроцитарною масою, плазмою.
Про операцiю, яка журналiсту видалася надзвичайно серйозною, майже унiкальною, а рiдним потерпiлого хлопця - справжнiм Божим милосердям, хiрург Грондзаль говорить як про рiч буденну:
- Це наша робота. Ми виконуємо всi ургентнi операцiї в будь-якiй дiлянцi людського тiла. У цьому випадку потерпiлому врятувало життя те, що його швидко привезли в лiкарню. Якби загаялися хвилин на двадцять - невiдомо, чим би все закiнчилося...
Зараз хлопець, чиє серце, в прямому розумiннi, врятували медики, i далi перебуває пiд їх наглядом. Лiкар-кардiолог Наталiя Князь зауважує: операцiя справдi була складною, адже зашити серце непросто. Iгор Володимирович - скромний, не любить хвалитися. У ту вирiшальну мить, до честi хiрургiв, вони вiдразу зорiєнтувалися. Лiкування провели фахово.
Хiрургiчне вiддiлення Червоноградської мiської лiкарнi Iгор Грондзаль очолює з 1998 року. На запитання, чи почуває себе щасливою людиною, вiдповiв:
- Я в цьому життi зреалiзований чоловiк.
Його гордiсть - хороший колектив професiоналiв-однодумцiв, охайне, з добрим ремонтом, з новiтньою апаратурою, завдяки сприянню зарубiжних спонсорiв i власним старанням, вiддiлення. I, звичайно ж, лапароскопiчнi мiнiенвазивнi операцiї - червоноградськi хiрурги їх почали робити з 2000-го року, другими на Львiвщинi. Ось їх Iгор Володимирович вважає справдi унiкальними як на свiй час i великим досягненням червоноградської медицини. Цiєї методики немає навiть у багатьох обласних центрах, в той час як у нашому мiстi проводять у рiк до 80-90 мiнiенвазивних операцiй пiд вiдеолапароскопiчною апаратурою. Хiрург Грондзаль переконаний: за такими операцiями - майбутнє.
Рiк, що минає, був наповнений багатим медичним досвiдом. Приїжджали й американськi колеги з гуманiтарною допомогою - привезли апаратуру, iнструментарiй, шовний матерiал. Червоноградськi хiрурги чекають їх i наступної весни - заплановано спiльне проведення операцiй. Бо тут все поставлено на службу найдостойнiшiй у свiтi метi: рятувати людськi життя.
Свiтлана ТВЕРIТНЄВА.

У новий рiк - з оптимiзмом
"ЗАВОД ВИЙШОВ IЗ ЗБИТКОВОСТI"
Пiвроку Червоноградський завод залiзобетонних виробiв живе i працює "пiд крилом" нових iнвесторiв. Нагадаємо, що на початку червня контрольний пакет акцiй цього пiдприємства викупило ВАТ "Iвано-Франкiвськцемент". Наш ЗЗБВ увiйшов у холдингову компанiю "Укрбетон". На пiдтвердження того, що новi власники мають намiри якнайшвидше пiдняти пiдприємство, одразу, в першi днi червня, на заводi випустили першу у 2005-му роцi залiзобетонну плиту. Чого вдалося досягти за цей час? Про це розмова з головою правлiння Дмитром БIРУКОМ.
- Кожен мiсяць, поступово, ми нарощували виробництво. Листопад дав першi плоди - пiдприємство вийшло iз збитковостi. Повiрте, то непросто, якщо завод стояв, вийти iз збитковостi.
- Очевидно, цього вдалося досягти за рахунок фiнансових "вливань" ззовнi?
- На початку нам холдинг допомiг матерiалами - маємо свої кар`єри пiску, щебiню. Допомогли iншi заводи, якi входять в "Укрбетон" (7 заводiв разом з нашим) грошима. Адже поки не налагоджений збут, не було можливостi платити людям зарплату. У Червоноградський завод вкладено бiля двох мiльйонiв гривень. Але десь iз серпня ми вже не брали жодної допомоги, стараємося повертати борги. Повернуто близько мiльйона заборгованих податкiв, iнших платежiв. Маємо ще дозобов`язання - до двох мiльйонiв. Влада пiшла нам назустрiч. Згiдно з мировою угодою, погашення цих боргiв розбито до 2008 року, але, думаю, що повернемо їх значно скорiше.
Виплачено заборговану зарплату усiм працiвникам заводу. Тим, якi розрахувалися, плануємо виплатити до кiнця року.
Залiзобетон - важке виробництво, робота i в цехах, i на подвiр`ї. Органiзована вона у двi змiни, працюють щодва днi. Пiвроку тому разом з iнженерно-технiчними працiвниками на пiдприємствi було 70 чоловiк, тепер трудовий колектив збiльшився удвiчi. Середня зарплата робiтникiв складає 800-900 гривень.
- Дмитре Леонтiйовичу, на яку продукцiю завод тепер зорiєнтований?
- Виробляємо буквально все для спорудження житлових будинкiв. У нас найголовнiше i найважче завдання - налагодити роботу взимку. Залiзобетон, як правило, - сезонне виробництво. А велику котельню запустити проблематично. Але ж технологiї iдуть вперед. На залiзобетонних заводах холдингу для пiдiгрiву води використовуються спецiальнi газовi установки комп`ютерного типу - невеличкi, економнi. Монтаж такої установки на заводi плануємо завершити до кiнця грудня. Залiзобетон буде формуватися при теплiй водi. А за його якiстю слiдкує акредитована лабораторiя. Це один з козирiв, з допомогою якого пiдприємство може "воювати" з конкурентами. Якiсть - важливий аргумент для замовника...
- ... I знайти його, напевне, непросто?
- Так, але i тут вiдчули допомогу холдингу "Укрбетон". Деякий час возили продукцiю до Iвано-Франкiвська - там ринок вже стабiльний. Зараз збут пiшов у регiонi - працюємо з шiстьма солiдними будiвельними фiрмами у Львовi.
Дмитро Бiрук - директор молодий, йому нема ще й тридцяти. За плечима - досвiд роботи головним iнженером на аналогiчному пiдприємствi в Дрогобичi. Аналiзуючи ситуацiю, вiн з надiєю дивиться у день завтрашнiй i пророкує Львову широкомасштабне будiвництво. От тодi нашому заводу буде де розвернутися!
Наразi випускають продукцiю, якої вимагає вiтчизняний ринок, а з часом можна буде йти далi. Хоч свiтовi тенденцiї зараз закцентованi на монолiтному будуваннi, залiзобетон має свої переваги - швидшi темпи, гнучкiсть варiантiв, адже це збiрнi конструкцiї.
- То ви, Дмитре Леонтiйовичу, оптимiст?
- Якщо директор не оптимiст - нема йому що робити на цiй посадi. Я i оптимiст, i реалiст одночасно. У нас є бiзнес-плани i мiсячнi, i рiчнi. Ставиться така максимально посильна задача, де на першому мiсцi - обов`язкова прибутковiсть заводу.
Червоноградський завод залiзобетонних виробiв проектували для промислового будiвництва з потужнiстю 83 тис. кубiв у рiк - тут випускали великогабаритну продукцiю. Пiсля кiлькарiчного простою виробництво запрацювало. На перший рiк роботи заплановано 20 тис. кубiв. Але це лише гарний старт.
Свiтлана ТВЕРIТНЄВА.

У новий рiк - з оптимiзмом
СОЛОДКА КАЗКА

У працiвникiв ВАТ "Червоноградський хлiбозавод" гарний настрiй.
- З оптимiзмом дивимося у рiк наступний, маємо для цього пiдстави, - каже директор пiдприємства Людмила Стецик. - Розширюємо асортимент, нарощуємо обсяги, особливо кондитерських виробiв.
Нинi тут виготовляють понад 30 найменувань тортiв. Той, хто хоч раз смакував виробами кондитерiв Червоноградського хлiбозаводу, нiколи не переплутає їх з продукцiєю iнших виробникiв. Не дивно, що у магазинах на них є попит.
Людмила Петрiвна подiлилася секретом такої популярностi, вiн виявився простим:

- При виготовленнi тортiв завжди використовуємо натуральнi компоненти, для крему - тiльки масло. Можливо, кольори оформлення не такi насиченi, як у iнших виробникiв, проте здоров`я покупцiв важливiше. Масло отримуємо тiльки з одного пiдприємства. У нас є своя акредитована лабораторiя, котра перевiряє усю продукцiю, що надходить на завод.
Начальник кондитерського цеху Марiя Недiльницька розповiла, що хлiбозаводськi торти продають тiльки у фiрмових магазинах пiдприємства: "Писанка", "Хлiбодар", "Перевесло", а також "Вишневий сад" - на прохiднiй заводу, де ними торгують без нацiнки. А ще - у магазинi "Галор", вiдправляють солодку продукцiю i у сусiднiй Сокаль, i до Львова. Нинi доводиться працювати в умовах конкуренцiї - у мiстi з`явилися фiрми, якi зовнi оформляють свої торти "пiд хлiбозаводськi", але це працiвникiв не лякає. Вони у постiйному пошуку, працюють над удосконаленням своєї продукцiї, дбають про те, щоб вона подобалася покупцям. До Нового року покупцi зможуть поласувати тортом "Калейдоскоп", який оформили у виглядi ялинки, надiйшов уже у продаж дитячий "Забава" у виглядi веселих снiговичкiв.

До розмови долучилася головний технолог Ольга Замлинська:
- Виготовляємо рiзноманiтнi тiстечка, а багатокiлограмову продукцiю - для урочистих подiй: весiлля, ювiлеїв, iменин, для дiтей. Охоче замовляють солодку випiчку для храмових празникiв i мешканцi навколишнiх сiл. Виконуємо побажання i в оформленнi, наприклад, якщо це рiчниця фiрми, чи будь-якої iншої органiзацiї, можна навiть, за бажанням замовника, викласти емблему закладу.
У кондитерському цеху, де ми побували, панує робоча атмосфера, над продукцiєю до Нового року чаклували двi бригади кондитерiв. У свою працю дiвчата вкладають умiння, фантазiю, а головне - душу. Може тому пiд їхнiми руками й розцвiтають рукотворнi дивоквiти, з`являються кумеднi звiрята та шоколаднi мережива. Тут народжується солодка казка.

На фото:
•Симпатичний тортик-їжачок у руках Оксани Мигаль.
•Майстри з кондитерського цеху задовiльнять смаки найпримхливiших споживачiв.
Оксана СТАДНИК.

Екологiя
ЗАВТРА БУДЕ ТАКИМ, ЯКИМ МИ ЗРОБИМО ЙОГО СЬОГОДНI, -
вважає автор iдеї запровадження 25-вiдсоткової екологiчної надбавки Олександр ГУРБИЧ.
Незважаючи на те, що громадський рух "ЕКО+25%" завойовує усе бiльше симпатiй серед населення (це можна простежити хоча б за реакцiєю читачiв), до сьогоднi жодна полiтична партiя або блок не взяли на озброєння його основної iдеї - введення екологiчної надбавки.

На наш погляд, зовсiм даремно. Те, що iдея не має нiчого спiльного з чистою полiтикою, було зрозумiло вiд самого початку: головне завдання введення екологiчного коефiцiєнта - лiквiдувати соцiальну несправедливiсть. Однак, як виявляється, полiтичнi амбiцiї сьогоднiшнiх кандидатiв у народнi депутати настiльки великi, що за ними просто не помiчаються найзлободеннiшi проблеми, якi потрiбно вирiшувати насамперед.
Тому нещодавно громадський рух "ЕКО+25%" знайшов собi союзника в особi полiтичної партiї: це "Партiя екологiчного порятунку "ЕКО+25%".

В українську рiчку не можна увiйти жодного разу
- Олександре Миколайовичу, коли у Вас з'явилося бажання займатися екологiчними проблемами?
- Ця тема мене турбує ще з часiв студентської юностi. Серйозно ж я почав нею займатися, починаючи з 2001 року, коли балотувався до обласної ради. Тодi, власне, ця iдея i була пiдтримана виборцями. У вереснi 2002 року на сесiї обласної ради депутати одноголосно пiдтримали звернення до Президента України. У ньому говорилося про необхiднiсть визнання територiї Донбасу зоною екологiчного лиха i призначення компенсацiї за несприятливi умови проживання людям, якi тут живуть i працюють. Вiдтодi я i мої однодумцi по "ЕКО+25%" i займаємося вирiшенням даного питання.
Не хотiлося б наводити це як приклад, але отруєна екологiя прямо торкнулася i моєї родини.
Мої батьки пропрацювали на цементно-шиферному заводi понад 40 рокiв. Чи варто говорити, що померли вони через екологiчнi проблеми, тобто, вiд їхнiх похiдних - онкологiчних захворювань? От звiдкiля бажання допомогти тим 15 мiльйонам осiб, якi цiєї допомоги потребують.

Не думаю, що з пропозицiєю введення надбавки мiг би виступити хто-небудь у вiцi 20-25 рокiв. Це все потрiбно пережити i вiдчути. До того ж, дотепер на тому пiдприємствi трудяться мої рiднi брат i сестра. Розумiючи це, я не можу сидiти, склавши руки.
Сьогоднi з нами працюють десятки екологiв, групи фахiвцiв-медикiв, працiвники соцiального захисту з рiзних регiонiв України.

- Чому тодi про це так активно почали говорити тiльки тепер?
- На наш погляд, саме зараз потрiбно радикально вирiшувати цю проблему. Часу на роздуми вже немає: залишилося усього лише три мiсяцi до того моменту, коли кожен з нас зможе визначити долю екологiчної надбавки.
Якщо Гераклiт говорив про те, що в одну рiчку не можна увiйти двiчi, то вiдносно України це висловлювання потрiбно перефразувати. У нас в країнi бiльше половини рiчок такi, у якi не можна ввiйти жодного разу без негативних наслiдкiв для здоров'я i життя.

Потрiбно не долiтати до середини Днiпра,а перелiтати його
- Ви наголошуєте на тому, що сьогоднi настав час рятувати людину вiд природи. Невже все так погано i захистити природу вже неможливо?
- Зауважте, ми не говоримо про те, що потрiбно рятувати людину, а природа нехай сама бореться за виживання. Адже партiя iменується досить зрозумiло: "Партiя екологiчного порятунку "ЕКО+25%". У назвi ж не говориться тiльки про людей або навпаки - тiльки про природу. До цього питання ми маємо намiр пiдiйти комплексно. Але головне при цьому - правильно розставити акценти.
Рiч у тiм, що територiя України, багато рокiв перебуваючи у складi кiлькох iмперiй з Радянським Союзом включно, експлуатувалася абсолютно безсистемно i жорстоко. Кого тодi турбувала наша екологiя? Дiяв принцип - взяти вiд нашого благословенного чорнозему i щедрих надр якомога бiльше. А от сьогоднi, коли ми бачимо результати екологiчних вимiрiв ООН, то з жахом для себе вiдзначаємо, що Україна за рiвнем забруднення навколишнього середовища знаходиться на 110 мiсцi з 122 обстежених держав.
- Не вiриться навiть, що колись українську природу оспiвували у вiршах i в прозi...
- Абсолютно справедливо пiдмiчено. Багато лiтераторiв часто вдавалися до описування мальовничої української природи. Взяти, наприклад, того рiдкiсного птаха, який у Гоголя не долiтає до середини Днiпра. Але у нас дiйсно все чомусь далi середини не рухається. Ну, а якщо долетить вiн до середини - то назад як? I так у всiх починаннях.
Навiть вiзит Президента України Вiктора Ющенко у липнi нинiшнього року в Донецьку область - напевно, у самий епiцентр того, що зараз вiдбувається з екологiєю в Українi, - яскравий тому приклад.
Вiктор Андрiйович з неприхованим хвилюванням у голосi наводив воiстину катастрофiчнi цифри i приклади стану екологiї в Донбасi. Тут же говорив, що протягом мiсяця потрiбно зробити вiдповiднi аналiзи i до кiнця року вжити необхiдних заходiв. "Тут пустеля повинна бути, тут взагалi жити неможливо", - заявив тодi Президент України.
Виявляється, є в країнi територiя, на якiй жити не можливо! А насправдi в таких умовах проживає третина населення України.
Бiльше того, те звернення про катастрофiчну ситуацiю в регiонi, яке ми готували ще в 2002 роцi i яке депутати облради три роки тому пiдтримали одноголосно, сьогоднi майже так само одноголосно було знято з контролю.

Нашу iдею хотiли "спалити"
- Багато хто думає, що "ЕКО+25%" - це черговий проект українських "зелених". Вас не бентежить таке сприйняття?
- Останнiм часом багато що бентежить, особливо пiсля того, як деякi полiтичнi сили почали вiдверто спекулювати на наших iдеях. Недавно один народний депутат саме перед прийняттям бюджету взяв i зареєстрував законопроект про 20-вiдсоткову екологiчну надбавку. Причому, вiн чомусь вирахував, що на її виплату потрiбно 500 мiльйонiв гривень на рiк.
Звiдкiля тiльки беруться такi цифри? Ви самi порахуйте: 500 мiльйонiв гривень роздiлити на 15 мiльйонiв осiб. Це кожному дiстанеться менше 3 гривень на мiсяць. Цього вистачить хiба що на пляшку води. До того ж, грошi вiн пропонував брати з бюджету. От це i називається "спалити" iдею.
У нас же вибудована система оцiнок, виробленi механiзми виплати цих надбавок. I грошi ми пропонуємо брати, як усiм вiдомо, не тiльки i не стiльки з скарбницi, а, передусiм, з надходжень вiд продажу квот на викиди в атмосферу. Цi грошi в бюджет України ще нiколи не закладалися.
До речi, ми запропонували пiдприємцям (це i великий, i середнiй бiзнес) не чекати, доки буде прийнятий закон про надбавку, а почати виплачувати 25-вiдсоткову доплату своїм працiвникам уже з майбутнього року. I чимало з тих, до кого ми звертаємося з такою пропозицiєю, поставилися до цiєї iдеї позитивно. Керiвники пiдприємств добре розумiють, що вiд здоров'я працiвникiв залежить їхнiй прибуток.
Тепер "зеленi"... Давайте подивимося на Європу. Там "зеленi" гримлять своїми акцiями, протестами й iншими способами домогтися справедливостi. У нас же важко зрозумiти, за що нашi "зеленi" борються взагалi. I для цього потрiбно було колись набирати 5,5 вiдсотка голосiв i приходити в парламент?

Питання ребром "ЕКО+25%" - усього лише передвиборний проект?
- Деякi полiтики уже встигли висловитися з приводу виникнення партiї з спiвзвучною назвою "ЕКО+25%". Звучать реплiки, що це передвиборний проект i не бiльш того. Як ви реагуєте на такi заяви?
- А як можна реагувати? Коли ми дiяли як громадська органiзацiя - усi були задоволенi. Кому ми пропонували спiвробiтництво - усi погоджувалися, але з однiєю умовою: ми, безумовно, вiзьмемо вашу iдею, але в передвиборний список ваших людей включимо тiльки пiсля своїх.
Звичайно, ми не могли на це погодитись. Сьогоднi ми почнемо працювати на чиєсь полiтичне iм'я, а завтра про нашу iдею просто забудуть. Але ж проблема екологiчної надбавки сьогоднi перестала перебувати тiльки в економiчнiй площинi. Вона, по сутi, перейшла в полiтичну. I тут уже нiчого не поробиш.
- Виходить, Ви не планували йти в полiтику?
- Ми не збиралися цього робити. Але коли уже з 1 сiчня країна почне жити в парламентськiй республiцi, то треба захищати iнтереси народу полiтичним шляхом. У нашому розумiннi, це повиннi бути не просто народнi депутати, а народнi адвокати жителiв територiй техногенного й екологiчного лиха.
Iснує тiльки одна структура, яка може вирiшити це питання однозначно позитивно. Сьогоднi це - Верховна Рада. Саме вона визначає ту або iншу область, той або iнший район України територiєю екологiчного забруднення з усiма преференцiями, якi звiдси витiкають.
А тому нам нiчого не залишається, окрiм як набирати прохiдний бал на виборах i домагатися через парламент права на компенсацiю, що гарантована Конституцiєю. Усi спроби волати до влади нiчим не завершилися. А що буде завтра? Завтра буде таким, яким ми його зробимо сьогоднi. Це залежить вiд того, яким буде парламент 2006 року.

Був такий випадок
Рокiв двадцять тому я побував у Фiнляндiї. Це дивовижна країна. Вона за площею приблизно однакова з Україною, а за щiльнiстю населення - удесятеро менша. Тобто, населення з 5 мiльйонiв осiб прекрасно почувається на такiй величезнiй територiї.
Нас приймала господиня, яка мала свiй невеликий будиночок, розташований практично в глибинi лiсу. Вдосвiта я побачив, як вона акуратно несе пластмасове цебро з побутовими вiдходами до спецiального контейнера, встановленого на вiдстанi до пiвкiлометра.
Один з наших спiввiтчизникiв здивовано запитав у неї. Слухайте, навколо лiс, чому б вам не викинути вмiст цебра куди-небудь пiд дерево? Що ви, - вiдповiдала вона, - у нас екологiчна iнспекцiя навiть суворiша вiд податкової! Менi не вистачить навiть мого будинку, якщо я його продам, щоб розрахуватися за штраф.
Ось такий у них менталiтет. Просто не можна робити погано нi людинi, нi суспiльству. Тому що, за великим рахунком, це той камiнь у майбутнє, який бумерангом уб'є сьогоднiшнiй день.

P.S.
Територiя України, багато рокiв перебуваючи у складi кiлькох iмперiй з Радянським Союзом включно, експлуатувалася абсолютно безсистемно i жорстоко. Кого тодi турбувала наша екологiя? Дiяв принцип - взяти вiд нашого благословенного чорнозему i щедрих надр якомога бiльше. А от сьогоднi, коли ми бачимо результати екологiчних вимiрiв ООН, то з жахом для себе вiдзначаємо, що Україна за рiвнем забруднення навколишнього середовища знаходиться на 110 мiсцi з 122 обстежених держав.
P.S.
Ми запропонували пiдприємцям (це i великий, i середнiй бiзнес) не чекати, доки буде прийнятий закон про надбавку, а почати виплачувати 25- вiдсоткову доплату своїм працiвникам уже з майбутнього року. I чимало з тих, до кого ми звертаємося з такою пропозицiєю, поставилися до цiєї iдеї позитивно. Керiвники пiдприємств добре розумiють, що вiд здоров'я працiвникiв залежить їхнiй прибуток.

ШАНОВНI ЧИТАЧI!
Сердечно поздоровляю вас з прийдешнiм Новим Роком i Рiздвом Христовим! Бажаю вам i вашим родинам мiцного здоров'я, щастя i благополуччя. Нехай у наступному роцi ваше право на екологiчну компенсацiю буде закрiплено на найвищому законодавчому рiвнi!

Олександр ГУРБИЧ.

Служба репортера
ЗЛОЧИНЦIВ - ЗАТРИМАЛИ
21 грудня близько 21 год. 40 хв. в Червоноградський мiський вiддiл мiлiцiї надiйшло тривожне повiдомлення: по вул. Сокальськiй п`ятеро невiдомих намагаються проникнути у квартиру.
Пiд час оперативно-пошукових заходiв правоохоронцi затримали 22-рiчного С. та 24-рiчного П., мешканцiв Львова, неодноразово судимих, а також 23-рiчного Б., теж мешканця обласного центру.
У затриманих виявлено та вилучено пiстолет системи ТТ i 8 набоїв, 2 пари рукавиць та 2 маски з жiночих капронових панчiх. А також вилучено автомобiль "Део Ланос".
Двом iншим злочинцям з мiсця подiї вдалося втекти. Та не довго вони розгулювали на волi. Як повiдомив начальник Червоноградського МВ УМВСУ у Львiвськiй областi, полковник мiлiцiї Iгор Терех, у суботу, 24 грудня, втiкачiв затримали у Львовi. В даний час цiй групi доведено ряд тяжких та резонансних злочинiв на територiї Львiвської областi i за її межами.
Оксана СТАДНИК.

ДРАМА НА ПОЛЮВАННI
До центральної мiської лiкарнi з важким вогнепальним пораненням голови у недiлю привезли 18-рiчного Михайла iз села Карiв на Сокальщинi. Вiн став мимовiльною жертвою на полюваннi. Куля, що призначалась звiровi, ненароком влучила в людину i застрягла в головi.
У лiкарнi хлопця вiдразу стали готувати до операцiї. На допомогу викликали хiрурга зi Львова.
- Операцiя була рiдкiсно складною, але пройшла вдало. Стан пацiєнта важкий, але стабiльний, вiн перiодично приходить до свiдомостi. Ми сподiваємося на добрий результат, - сказав учора завiдуючий реанiмацiйним вiддiленням Олег Ткачик, якого "НП" потурбували телефоном.
Олена ГАЛИЧ.

Благодiйнiсть
СВЯТИЙ МИКОЛАЙ ВIД РЕНАТИ МЕРКЛЕ
Постiйно дбає про своїх пiдопiчних - юних соснiвчан Благодiйний "Фонд Мерклє". Цьогорiч до дня св. Миколая у Соснiвцi побували голова цього Благодiйного фонду Галина Томкiв та регiональний представник фонду i голова мiської органiзацiї Товариства Червоного Хреста Марiя Горошко. Вони вiдвiдали усi школи мiста - (№7, №14, НВК №13), вручили дiтям, хворим на гiпоплазiю зубiв, 725 подарункiв. Хлопчики i дiвчатка радо приймали солодкi пакунки, щиро дякуючи гостям, що до них завiтали.
У день, коли дiтям вручали подарунки, соснiвськi школи також отримали "Вiтамiнний" хлiб вiд БФ "Фонд Мерклє".
Оксана СТАДНИК.

Нашi iнтерв`ю
МIЦНОХ, ВЕЛИКОЇ СIМ'Ї, -
бажає червоноградцям начальник вiддiлу РАЦС м. Червонограда Галина ЛАЗУКА.

- Галино Володимирiвно, як виглядає Червоноград демографiчно у роцi, що минає?
- За 11 мiсяцiв 2005 року зареєстровано 843 народження, за цiлий 2004-й - 875, тобто є тенденцiя до зростання. Померло за цей перiод 898 осiб. З цього бачимо, що скорочення населення випереджає народжуванiсть. Минулого року у кращi свiти вiдiйшло на 100 осiб бiльше. Одружились - 651 пара проти 588 за цiлий 2004 рiк. Розлучення йдуть на рiвнi з минулим роком, за 11 мiсяцiв 2005-го розiрвано 286 шлюбiв. На жаль, тенденцiї до зменшення розпалих сiмей немає. Це, напевно, пов`язано з тим, що багато наших мешканцiв виїжджають за кордон i повертатися додому не бажають. Хоча, наприклад, ще 10 рокiв тому у нас була однакова кiлькiсть тих, хто одружився, i тих, хто розiрвав шлюб.
- Радує зростання народжуваностi. На вашу думку, чи, бува, не грошова допомога, яку почали виплачувати у 2005 роцi матерям, сприяла цьому?
- Не думаю, що саме сума у 8,5 тис. гривень мала суттєвий вплив. Є сiм`ї, у котрих народжується п`ята i шоста дитина. Незалежно вiд часу i вiдповiдних рiшень та постанов уряду.

- Якi iмена найчастiше у 2005 роцi давали батьки новонародженим?
- Молодi батьки повертаються до наших нацiональних традицiй, вибираючи для своїх нащадкiв iмена українськi. Поширенi iмена для хлопчикiв - Роман, Олександр, Юрiй, Сергiй, а також давнi Данило, Матвiй i навiть Михаїл. Iз сучасних поширенi Владислав та Анастасiя. Пiд час Помаранчевої революцiї дiвчаткам та хлопчикам давали iмена на честь її героїв - Вiктор, Вiкторiя, Юлiя.
Поширенi сьогоднi й рiдкiснi донедавна iмена: Лiлiана, Евелiна, Андрiана, Едуард, Юрек, Божена. Це вибiр здебiльшого батькiв, якi одружилися, перебуваючи за кордоном, Трапляються випадки, коли батьки дають своїм дiтям iмена героїв фiльму чи книги, якi сподобались.
Якщо дитина народжена у церковне свято, як правило, батьки тепер на це звертають увагу, щоб дитя мало свого Ангела-покровителя.
- Чи багато реєстрували шлюбiв з iноземними громадянами?
- Протягом року у нас буває вiд 10 до 15 таких шлюбiв i їх кiлькiсть зростає. Нашi краяни одружуються не тiльки з громадянами Iспанiї, Iталiї, але й США, Iзраїлю, багато наречених з Росiї, Молдови. Де наших спiввiтчизникiв закинула доля, там вони й знаходять свою половинку i одружуються.
Одружуються нинi не тiльки молодi, а й люди старшого вiку. Днями до нас прийшла пара, чоловiк i жiнка прожили разом 25 рокiв, але не були зареєстрованi, тож вирiшили через стiльки часу укласти шлюб офiцiйно.
Деякi молодi люди тепер практикують громадянськi шлюби, вважаючи, що це модно. Але, щоб бути захищеним Законом, в першу чергу шлюб необхiдно зареєструвати у вiддiлi реєстрацiї актiв цивiльного стану. Юридичний шлюб забезпечує права, в тому числi майновi i спадковi.
У Новому роцi бажаю усiм червоноградцям змiн на краще, добра, здоров`я, сiмейного щастя, достатку.

Передсвятковий настрiй

Гарний передсвятковий настрiй у червоноградських красунь - Оленки i Лiлi. Обидвi працюють на однiй iз шахт. Оленка планує зустрiти Новий рiк в Карпатах, Лiля - в мiстi.

Новорiчний калейдоскоп
Дитячий театр дарував "Казку"
У малому залi Народного дому вже тиждень пахне хвоєю i сяє прикрасами та вогнями гiрлянд красуня-ялинка. Тут вiдбуваються новорiчнi ранки. А дитячий зразковий ляльковий театр "Казка" пiдготував до свята новорiчну виставу. Її глядачами стали учнi молодших та середнiх класiв шкiл мiста.
Усi три днi - рiздвянi ранки
Рiздвянi ранки з вертепами розпочнуться у перший день Рiздва, 7 сiчня, i продовжуватимуться також 8 i 9 сiчня. Кожного святкового дня у Народному домi вiдбуватиметься два святкових заходи - о 12 та о 14 годинi.
9 сiчня - фестиваль вертепiв
У третiй день Рiздва, 9 сiчня в Народний дiм завiтає традицiйний фестиваль рiздвяних вертепiв. Органiзатори цього яскравого дiйства запрошують творчi колективи до участi в ньому.
Заявки на участь у фестивалi за телефонами 2-10-52 та 2-11-40.
На старий Новий рiк - "Верховина"
У день св. Василiя, на старий Новий рiк, червоноградцi мають гарну нагоду зустрiтися з високим мистецтвом. У мiсто з концертом завiтає державний ансамбль пiснi i танцю "Верховина". Подивитись i послухати артистiв з Дрогобича зможемо у великiй залi Народного дому.
"Рiздвянi дзвiночки-2006"
За традицiєю завершить сiчневi свята в Червоноградi фестиваль дитячої популярної пiснi "Рiздвянi дзвiночки". Вже втретє "Рiздвянi дзвiночки" зустрiчатимуть учасникiв i гостей у статусi всеукраїнського фестивалю. А триватиме вiн три днi - з 20 по 22 сiчня.
Художнiй керiвник фестивалю Вiктор Коваленко розповiв про те, що триває активна пiдготовка до пiсенного свята. Уже закiнчено прийом заявок на участь у фестивалi вiд учасникiв середньої групи, а 31 грудня - останнiй день для заявок у молодшiй та старшiй вiковiй групах. До участi у фестивалi "Рiздвянi дзвiночки" вже зголосилися юнi таланти з 12 областей України.

Передноворiчна спортивна хронiка
Хавриляк отримав нагороду
Як уже повiдомляли "НП", наставник нашого "Шахтаря" Михайло Хавриляк визнаний кращим тренером року за пiдсумками обласного чемпiонату-2005. Недавно голова обласної федерацiї футболу Ярослав Грисьо вручив лауреату спецiальний кубок.
Червоноградського фахiвця - аматора вiдзначають не вперше. Свого часу вiн тричi був переможцем обласного конкурсу футбольних фахiвцiв у номiнацiї "Тренер аматорської команди". Бо пiд його керiвництвом соснiвський "Рочин" ставав володарем обласного Кубка, а потiм двiчi поспiль вигравав чемпiонат Львiвщини. З "Шахтарем" поки що четверте i третє мiсце, а також "срiбло" у Всеукраїнських змаганнях шахтарських команд. Пора злетiти вище?
Сьоме мiсце не наше
У десятому чемпiонатi Захiдного регiону України з баскетболу серед чоловiчих команд змагається 19 колективiв. Поки що не тiшить наш "Шахтар" (тренер Iгор Косов). У групi "Пiвдень", де виступають гiрники, червоноградцi тiльки на сьомому мiсцi. Вони провели сiм iгор, в яких здобули лише двi перемоги. В активi - 9 очок. Нагадаю, що команди в коловому турнiрi визначають по чотири найкращi колективи, якi у фiнальному турнiрi розiграють титул переможця. Попереду "IМЕ "Галицька академiя" (Iвано-Франкiвськ) - 17 очок, "Львiвська полiтехнiка-2" - 13 очок, БК "Самбiр" - 12, "Говерла-2003-КФВ" (Iвано-Франкiвськ) - 10... Чи пустяться гiрники в погоню за ними пiсля Нового року, залежить вiд фiнансової пiдтримки команди, яка базується нинi практично на власних вихованцях...
Баталiї за шахiвницею
Тренер ДЮСШ "Шахтар" Iгор Лещишак iнформував кореспондента "НП" про останнi турнiри року, що минає, на чорно-бiлих клiтинах шахiвниць. У першостi мiста серед навчальних закладiв, у якiй брали участь 10 команд, у фiналi зiйшлися шахiсти гiрничого технiкуму i минулорiчний переможець ЧСШ №8. Технiкумiвцi стали переможцем лише за додатковим показником (у пiвфiналi на 0,5 очка набрали бiльше), а результат очної зустрiчi був нiчийним - 3:3. Чемпiонами стали Вiталiй Приступ`юк, Андрiй Мука, Олександр Павлов. Останнi два були кращими вiдповiдно на 2-й i 3-й дошках (7,5 з 9 i 7 з 9). На першiй дошцi кращим став учень лiцею гiрничих будiвельникiв Вiктор Алексєєв - 8 з 9 очок. Його команда перемогла учнiв ЗСШ №12 - 4:2 у поєдинку за третє мiсце.
Закiнчила свiй турнiр перша лiга мiста. Переможцем став ветеран шахiв, колишнiй головний iнженер шахти "Межирiчанська" 76-рiчний Дмитро Гайдаєнко - 15 з 19 очок. За ним розмiстився Михайло Чмир, на третьому мiсцi Михайло Рудиш з "Червоноградської" (в обидвох по 14 очок). У фiнал також потрапили Михайло Ковальчук (13 очок), Андрiй Мука (12,5 очка), Роман Стойко (12). Усi вони беруть нинi участь у пiвфiналi першостi мiста.
А ще у Жовквi вiдбулася першiсть областi серед юнiорiв (до 18 рокiв). Червоноградцi Вiктор Алексєєв (II мiсце,5,5 з 7) i Андрiй Лисак (III мiсце, 5 з 7) пропустили вперед лише львiв`янина Данила Заторського (6,5 з 7).
Не без призiв борцi iз Соснiвки
У Володимирi-Волинському проходив Всеукраїнський турнiр з вiльної боротьби. Призовi мiсця вибороли i соснiвчани iз СК "Захiд" (голова Олег Галушка). Першим у категорiї 35 кг став Павло Кипень, другим у категорiї 32 кг - Михайло Свирид, а Артем Попроцький (32 кг) i Петро Ашарiн (27 кг) - третi.
А 25 грудня вiдбувся I тур шкiльної лiги. У Львiв соснiвський клуб "Захiд" вiдправив 10 учасникiв. Першi мiсця посiли Вiктор Шило (29 кг), Михайло Свирид (32 кг), Павло Кипень
(35 кг), Андрiй Петришин (38 кг).
Наш форвард - кращий
У Миколаєвi на Всеукраїнському турнiрi з мiнi-футболу соснiвськi юнi футболiсти стали бронзовими призерами. Їх тренує Василь Гавалко. А його учень Василь Дяткович став кращим нападником турнiру.
Ярослав ПАВЛИШИН.

БЛIЦ-IНФОРМ
Кабiнет Мiнiстрiв затвердив рiшення про введення в Українi рiздвяних канiкул, вiдповiдно до нього увесь перший тиждень сiчня можна вiдпочивати, а робочi днi 3, 4, 5, i 6 сiчня перенести на суботи 21 сiчня, 4 лютого, 18 лютого i 11 березня. Це рiшення має лише рекомендацiйний характер.

Минулої недiлi в Народному домi вiдбувся просвiтянський вечiр, присвячений 97-iй рiчницi вiд дня народження Степана Бандери. Його для громадськостi мiста пiдготували вчителi та учнi ЧЗШ №2.

Сьогоднi на своє останнє у 2005 роцi засiдання збереться виконком мiської ради. На його обговорення запропоновано питання, що стосуються роботи мiлiцiї, органiзацiї наступних виборiв, соцiально-економiчного розвитку мiста.

Учора 20-метрову красуню-ялинку, яку напередоднi закупили i привезли з радехiвського лiсу, вбрали новорiчними гiрляндами й прикрасами. Ялинка прикрашатиме Вiчеву площу майже мiсяць - аж до 23 сiчня, завершення фестивалю "Рiздвянi дзвiночки".

"Ми любимо наше мiсто" - цi слова мер мiста Iгор Чудiйович порадив на планерцi запам`ятати i записати усiм, хто дбає про благоустрiй в ньому, а, значить, повинен виконувати свою роботу якнайкраще - йдеться про прибирання снiгу, посипання тротуарiв, чи iнше.

А в комунальникiв i всiх, хто любить мiсто, в якому живе, є серед iншого й таке новорiчне побажання: нехай би Дiд Мороз забрав до Лапландiї усiх вандалiв. Це вони побили гранiтнi шари й колону фонтану, виламали кiлька метрiв чавунної огорожi мiського парку.

До охорони правопорядку в мiстi залучено i працiвникiв ДАI - вони пильнують на дорогах, пiд охороною ялинки i торгiвля ними. Три мiлiцейськi екiпажi рейдують вулицями. А в святковi днi мiлiцiї допомагатимуть охороняти мiсто i вiйськовики.

З АТП-14628 поiнформували, що у святковi днi 1 i 7 сiчня, автобуси у рейси не виходитимуть. За винятком тих, що на замовлення i тих, якi виконують перевезення на спецiальних маршрутах, зокрема шахтних.